Нарахування єдиного внеску найманим працівникам
Головне управління ДПС у Черкаській області на чисельні запитання платників податків щодо нарахування найманим працівникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які після виходу з відпустки відпрацювали неповний календарний місяць та отримали заробітну плату у розмірі менше мінімальної наводить питання-відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 201).
Так, відповідно до ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон №504) громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки.
Статтею 4 Закону №504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після виходу з відпустки загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску за цей місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.
Отже, найманим працівникам за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону №504, крім відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 частини першої ст. 25 Закону № 504, відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.
Посилання «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».: http://zir.tax.gov.ua/main/actual/
Податковий рік – 2020: соцмінімуми, ставки податків та податкові пільги
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків, що з 1 січня 2020 року діють підвищені соціальні мінімуми – мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, – а також нові ставки (пільги) з податків, розмір яких від них залежить.
Тож нагадаємо, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IX встановлено на 2020 рік:
– прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць (стаття 7) у розмірі з 1 січня 2020 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1779 гривень, з 1 липня – 1859 гривень, з 1 грудня – 1921 гривня;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року – 2218 гривень, з 1 липня – 2318 гривень, з 1 грудня – 2395 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2020 року – 2102 гривні, з 1 липня – 2197 гривень, з 1 грудня – 2270 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривень, з 1 грудня – 1769 гривень.
– мінімальну заробітну плату (стаття 8): у місячному розмірі з 1 січня 2020 року – 4723 гривні; у погодинному розмірі з 1 січня 2020 року – 28,31 гривні.
Закон №294-IX набрав чинності з 1 січня 2020 року. Посилання на Закон: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/294-IX
Податкова соціальна пільга у 2020 році для будь-якого платника 1051 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). Розмір підвищеної податкової соціальної пільги у 2020 році: 150% ПCП = 1576,50 гpн; 200% ПCП = 2102 гривень.
Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, у 2020 році дорівнює 2940 грн. (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень – пп. 169.4.1 Податкового кодексу України).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 1 січня 2020 року 70845 грн. – 15 розмірів мінімальної заробітної плати (4723 Х 15).
Максимальний розмір нарахованого єдиного внеску з 1 січня 2020 року – 15585,90 грн. (70845Х 22%).
Розмір мінімального страхового внеску у 2020 році 1039,06 грн. на місяць (4723 Х 22%). На рівні мінімального страхового внеску мають сплачувати ЄСВ за себе фізособи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства в обов’язковому порядку, незалежно від діяльності, обраної системи та доходу. У разі якщо ФОП і члени фермерського господарства отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе.
Добові з 1 січня 2020 року у межах території України 472,30 грн. (не більше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року).
Для відряджень за кордон в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження – на рівні минулого року та не більше 80 євро. Для державних службовців і працівників підприємств, установ, організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів добові залишаються в сумі 60 гривень.
З 1 січня 2020 року змінилася неоподатковувана вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) і становитиме не більше 1180,75грн. на місяць ; неоподатковуваний розмір прощеної (анульованої) основної суми боргу (кредиту) не більший за 1180,75 грн. на рік ; неоподатковувана сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності не більша за 1051 грн. ; не оподатковуватимуться внески роботодавців на недержавне пенсійне забезпечення за працівника не більше 141690 грн. на місяць .
Не оподатковуватиметься оплата підготовки чи перепідготовки у вітчизняних вишах та професійно-навчальних закладах, спрямована юридичними або фізичними особами на здобуття освіти не більша за 14169 грн. за кожний повний (неповний) місяць навчання.
Не оподатковуватимуться 2020 року і доходи від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за 2020 рік не перевищує 236150 грн. Не оподатковуватимуться кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем за останнім місцем роботи, як допомога на поховання платника податку, в сумі що не перевищує 5880 грн..
Не оподатковуватимуться стипендії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, аспіранту або ад’юнкту не вища за 2940 грн.
Не оподатковуватимуться суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір не перевищує 16380 грн. на місяць.
Виплати (крім заробітної плати) членам профспілки не оподатковуватимуться у 2020 році в сумі 2940 грн.на рік. Неоподатковувана нецільова благодійна допомога (у тому числі матеріальна) 2940 грн. на рік.
Звільнятиметься 2020 року від оподаткування в сумі не більше 23615 грн. (не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня) вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України, наданої раз на календарний рік працівнику та/або членам його сім’ї першого ступеня споріднення, роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки).
Не оподатковуватиметься в сумі 2631500 грн. на рік благодійна допомога, що надається (пп.165.1.54 Податкового кодексу України) на відновлення втраченого майна та ін. потреби зокрема осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах за переліком потреб, затвердженим постановою КМУ від 26.11.2014 №653.
Ставка податку на нерухоме майно у 2020 році – 70,85 грн. за 1 кв. метр (не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування).
Об’єктом оподаткування транспортним податком за ставкою 25 тис.грн. на рік у 2020 році будуть легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року – понад 1771125 грн.
Максимальний розмір єдиного податку 2020 року: для платників першої групи: 210,20 грн. за місяць (10% розміру прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року); для платників другої групи: 944,60 грн. за місяць (20% мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року). Фіксовані ставки податку встановлюють сільські, селищні, міські ради, або ради ОТГ залежно від виду діяльності в розрахунку на місяць.
Робота з програмним РРО
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує роз’яснювальну роботу щодо нових правил застосування РРО у 2020 році.
Нагадаємо, що Законами України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» визначено ряд особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) фізичними особами-підприємцями.
Зупинимось на темі щодо роботи Програмного РРО.
Звертаємо увагу, щодо відповідно до статті 5 Закону №128-IX у разі виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій на цей період здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. На період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Також для програмних РРО передбачено можливість застосування режиму офлайн.
На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється фіскальним сервером контролюючого органу.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного реєстратора розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним реєстратором розрахункових операцій до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
Посилання на Закон №128-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/128-20
Посилання на Закон №129-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/129-20
Розпорядникам акцизних складів: за необладнання та відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального застосовуються штрафи
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує платникам податків, що з 1 квітня передбачено застосування штрафів за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів та штраф за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.
Так, зокрема, відповідно до пункту 1281.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.
Слід звернути увагу, що Законом України від 18.12.2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесені зміни до ПКУ та Закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Так, за порушення п 1281.1 ПКУ, з 1 квітня 2020 року застосовуюся штрафні санкції до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів.
Крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).
Крім цього, з 1 квітня 2020 року будуть застосовуватися штрафи за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів відповідно до норм п. 1281.3 Податкового кодексу.
Посилання на закон № 391-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-20
