Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно із п. 179.7 ст. 179 ПКУ сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
