Головне управління ДПС в Черкаській області нагадує, що статтею 3 Закону України “Про правовий статус іноземців” встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Отже, вони мають право займатися в Україні інвестиційною діяльністю, а також зовнішньоекономічною та іншими видами діяльності, передбаченими законодавством України.
Чинним законодавством, що регулює підприємницьку діяльність в Україні, в тому числі Цивільним та Господарським кодексами України, які набрали чинності з 01.01.2004 р., не встановлено особливостей та окремого порядку державної реєстрації іноземних фізичних осіб як суб’єктів підприємницької діяльності.
Проте у частині другій статті 55 Господарського кодексу України зазначається, що суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Отже, на іноземних осіб поширюються ті самі вимоги, що і на здійснення державної реєстрації фізичних осіб – громадян України.
У зв’язку з цим державна реєстрація іноземних громадян, які виявили бажання займатись бізнесом в Україні, відбувається в порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон 755).
Відповідно до статті 9 Закону 755, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа.
Разом з тим пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами (далі – ПКУ), встановлено вимогу, що до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) вноситься інформація про осіб, які є, зокрема іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
При цьому згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи-платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) використовується при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України.
Отже, фізична особа зобов’язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи (пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 ПКУ).
Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).
Слід зауважити, що фізичні особи – резиденти вправі відмовитися від прийняття РНОКПП та здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, про що вноситься відповідний запис до їх паспортів. Однак для паспортів фізичних осіб – нерезидентів внесення такого запису чинним законодавством не передбачено.
