Виховання в сім’ї є основою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Тому, батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей та поважати гідність дитини.
Позбавлення батьківських прав є крайнім засобом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. Такий засіб може застосовуватись тільки за рішенням суду.
Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений статтею 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України). Дана стаття передбачає, що мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):
– не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
– ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
– жорстоко поводяться з дитиною;
– є хронічними алкоголіками або наркоманами;
– вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
– засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, згідно статті 165 СК України, мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Результатом набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною. Це означає, що така особа:
– втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
– перестає бути законним представником дитини;
– втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
– не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
– не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
– втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Важливо, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
Крім того, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Однак, законом передбачена процедура відновлення батьківських прав. Так, щоб відновити батьківські права, особа може звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому у позовній заяві необхідно вказати та надати суду докази, які свідчитимуть про виправлення особи і бажання надалі брати активну участь у вихованні і житті дитини.
У такому випадку суд також буде встановлювати чи відповідатиме відновлення батьківських прав інтересам дитини. Також суд обов’язково враховує думку другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина.
Обов’язковим для розгляду такої категорії справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав.
Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом, а також, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.
