Покарання як метод виховного впливу застосовували завжди і часто його вважають дієвим способом обмеження або виправлення небажаної поведінки вихованця. Дитина, пізнаючи світ і себе, багато що робить не так, як прийнято в суспільстві, не так, як хочеться дорослим. Як її зупинити, якщо вона чинить опір, не хоче виконувати волю старшого? У цьому питанні сьогодні ми намагались розібратись разом з батьками, які були запрошені до комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Степанківської сільської ради на тренінг, темою якого є «Покарання в сімейному вихованні».
«Виховання без покарання – це не вузько шкільна справа – говорив Сухомлинський. – Це одна з найважливіших проблем реформування суспільства, його найтонших і найскладніших сфер – людської свідомості, поведінки, взаємин».
Наш досвід роботи свідчить, що більшість батьків використовують покарання як метод виховання своїх дітей. Слід визначити, що неможливо переконати батьків взагалі не використовувати покарання. Шлях до виховання без покарань – процес тривалий і складний, успішність якого безпосередньо пов’язана із соціальним розвитком суспільства, особливостями його національно-педагогічних традицій («за одного битого двох не битих дають») та індивідуальної психологічної культури батьків.
