Відповідно до частини третьої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), нарахування єдиного внеску здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464, на яку нараховується єдиний внесок, що по роках дорівнювала:
з 01 жовтня 2011 року – п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом;
з 01 жовтня 2011 року – сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом;
з 01 січня 2016 року – двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом;
з 01 січня 2018 року – п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
